причільник

Причільник, -ка

м. Часть очіпка (охватывающая лобъ?) КС. 1893. XII. 449.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причільник — ПРИЧІ́ЛЬНИК, а, ч., діал. Частина очіпка. Словник української мови у 20 томах