причільник
Причільник, -ка
м. Часть очіпка (охватывающая лобъ?) КС. 1893. XII. 449.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- причільник — ПРИЧІ́ЛЬНИК, а, ч., діал. Частина очіпка. Словник української мови у 20 томах