1. Словник української мови Грінченка

пробавити

Пробавити, -влю, -виш

гл. Промедлить, употребить время. Цілий ранок на тому пробавить. МВ. (О. 1862. III. 41).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробавити — проба́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробавити — див. пробавляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробавити — ПРОБА́ВИТИ див. пробавля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. пробавити — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. пробавити — ПРОБА́ВИТИ див. пробавля́ти. Словник української мови в 11 томах