1. Словник української мови Грінченка

пробурлакувати

Пробурлакува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Прожить бездомнымъ бобылемъ. Вік пробурлакувати. Ном. № 10686.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробурлакувати — пробурлакува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробурлакувати — -ую, -уєш, док. 1》 заст.Бурлакувати (у 1 знач.) якийсь час. 2》 Бурлакувати (у 2 знач.) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробурлакувати — ПРОБУРЛАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. заст. Бурлакувати (у 1 знач.) якийсь час. 2. Бурлакувати (у 2 знач.) якийсь час. Вік пробурлакувати (Номис). Словник української мови у 20 томах
  4. пробурлакувати — ПРОБУРЛАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. заст. Бурлакувати (у 1 знач.) якийсь час. 2. Бурлакувати (у 2 знач.) якийсь час. Вік пробурлакувати (Номис, 1864, №10686). Словник української мови в 11 томах