проваллюка
Провалля, -ля
с. Пропасть, оврагъ. АД. II. 26. Ой зійду я на гірочку та загляну в провалля. Чуб. V. 1016. ум. проваллячко. Ном. № 11412. ув. проваллюка. Лохв. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me