провертіти

Провірчувати, -чую, -єш

сов. в. провертіти, -рчу, -тиш, гл. Просверливать, просверлить, пробуравить. Провірчуй дірку в дошці отим великим свердлом. Харьк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провертіти — проверті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. провертіти — див. провірчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провертіти — ПРОВЕРТІ́ТИ див. прові́рчувати. Словник української мови у 20 томах
  4. провертіти — ПРОВЕРТІ́ТИ див. прові́рчувати. Словник української мови в 11 томах