провертіти
Провірчувати, -чую, -єш
сов. в. провертіти, -рчу, -тиш, гл. Просверливать, просверлить, пробуравить. Провірчуй дірку в дошці отим великим свердлом. Харьк. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провертіти — проверті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- провертіти — див. провірчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- провертіти — ПРОВЕРТІ́ТИ див. прові́рчувати. Словник української мови у 20 томах
- провертіти — ПРОВЕРТІ́ТИ див. прові́рчувати. Словник української мови в 11 томах