провинуватитися
Провинуватитися, -чуся, -тишся
гл. Провиниться. Жив дяк у якомусь селі, та чимсь провинувативсь. О. 1862. VI. 54.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провинуватитися — ПРОВИНУВА́ТИТИСЯ, а́чуся, а́тишся, док. Завинити. Жив дяк у якомусь селі, та чимсь провинуватився (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах