1. Словник української мови Грінченка

провіщувати

Провіщувати, -щую, -єш

гл. Предсказать, возвѣстить. Сич провіщував щось недобре.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провіщувати — прові́щувати дієслово недоконаного виду рідко провіщува́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. провіщувати — I пров`іщуватидив. провіщати. II провіщув`атидив. провіщати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провіщувати — ПРОВІ́ЩУВА́ТИ див. провіща́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. провіщувати — ВІДЧУВА́ТИ (інтуїтивно угадувати, здогадуватися), ПОЧУВА́ТИ, ЧУ́ТИ, ВІЩУВА́ТИ, ПРОВІЩА́ТИ (ПРОВІ́ЩУВАТИ) рідше, ЗАЧУВА́ТИ рідше, СПОЧУВА́ТИ розм. рідше, ОЧУВА́ТИ діал. — Док.: відчу́ти, почу́ти, провісти́ти, зачу́ти, спочу́ти, очу́ти. Словник синонімів української мови
  5. провіщувати — ПРОВІ́ЩУВАТИ див. провіща́ти. ПРОВІЩУВА́ТИ див. провіща́ти. Словник української мови в 11 томах