проглаголати
Проглаголати, -лаю, -єш
гл. Проговорить. Так проглаголавши, замовк старий. К. ЧР. 421.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проглаголати — проглаго́лати дієслово доконаного виду промовити арх. Орфографічний словник української мови
- проглаголати — див. проглаголити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проглаголати — ПРОГЛАГО́ЛАТИ див. проглаго́лити. Словник української мови у 20 томах
- проглаголати — СКАЗА́ТИ (передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.), МО́ВИТИ, ПРОМО́ВИТИ, ПРОГОВОРИ́ТИ, ПРОКАЗА́ТИ, ВИ́МОВИТИ, ВИ́СЛОВИТИ, ПОВІ́ДАТИ, ВИ́ГОВОРИТИ розм., ПРОГЛАГО́ЛИТИ (ПРОГЛАГОЛАТИ) заст. Словник синонімів української мови
- проглаголати — ПРОГЛАГО́ЛАТИ див. проглаго́лити. Словник української мови в 11 томах