прогнівити

Прогніви́ти, -ся

см. прогнівляти, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогнівити — прогніви́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прогнівити — див. прогнівляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогнівити — ПРОГНІВИ́ТИ див. прогнівля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. прогнівити — СЕ́РДИТИ (викликати почуття гніву), ГНІВИ́ТИ, ГНІ́ВАТИ, ПРОГНІВЛЯ́ТИ, ЗЛИ́ТИ, ЗЛОСТИ́ТИ, ОЗЛО́БЛЮВАТИ, ОЗЛОБЛЯ́ТИ. — Док.: розсе́рдити, осе́рдити рідше розгніви́ти, розгні́вати, прогніви́ти, прогні́вати, погніви́ти... Словник синонімів української мови
  5. прогнівити — ПРОГНІВИ́ТИ див. прогнівля́ти. Словник української мови в 11 томах