1. Словник української мови Грінченка

прогорювати

Прогорювати, -рю́ю, -єш

гл. Прогоревать. Прогорювала ще скілько літ з малим Тишком. МВ. І. 53.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогорювати — прогорюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прогорювати — -юю, -юєш, док. Горювати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогорювати — ПРОГОРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Горювати якийсь час. Багато минуло днів, тижнів, місяців та й літ проминуло чимало, що удова з Галею ще прожила та прогорювала (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. прогорювати — ПРОГОРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Горювати якийсь час. Багато минуло днів, тижнів, місяців та й літ проминуло чимало, що удова з Галею ще прожила та прогорювала (Вовчок, І, 1955, 313). Словник української мови в 11 томах