прогосподарювати
Прогосподарювати, -рю́ю, -єш
гл.
1) Прохозяйничать.
2) Хозяйничая, потерять. І корови, і воли — усе прогосподарював.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прогосподарювати — прогосподарюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прогосподарювати — -юю, -юєш, док. 1》 неперех. Господарювати якийсь час. 2》 перех., розм. Погано господарюючи, втратити що-небудь; витрачати щось не по-господарському. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прогосподарювати — ПРОГОСПОДАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. 1. Господарювати якийсь час. 2. що, розм. Погано господарюючи, втратити що-небудь; витрачати щось не по-господарському. І корови, і воли – усе прогосподарював (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- прогосподарювати — ПРОГОСПОДАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. 1. неперех. Господарювати якийсь час. 2. перех., розм. Погано господарюючи, втратити що-небудь; витрачати щось не по-господарському. І корови, і воли — усе прогосподарював (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах