1. Словник української мови Грінченка

прогрішити

Прогріша́ти, -ша́ю, -єш

сов. в. прогріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Погрѣшить, погрѣшить. Що ж єм прогрішив, о що тя питаю, ти ж сама знаєш, як тя кохаю. Гол. Т. 349.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогрішити — прогріши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прогрішити — див. прогрішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогрішити — ПРОГРІШИ́ТИ див. прогріша́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. прогрішити — ГРІШИ́ТИ (чинити гріх), ПРОГРІША́ТИ розм., ПРОГРІША́ТИСЯ розм., СОГРІША́ТИ заст. — Док.: згріши́ти, погріши́ти, прогріши́ти, прогріши́тися, согріши́ти. Словник синонімів української мови
  5. прогрішити — ПРОГРІШИ́ТИ див. прогріша́ти. Словник української мови в 11 томах