продимати

Продима́ти, -ма́ю, -єш

сов. в. проду́ти, -дму, -дмеш, гл. Продувать, продуть. Ном. № 158, стр. 295. Така хата, що наскрізь продимає. Харьк. Добри-вечір, кумо моя! чи продула місце, та щоб мені з твоїм, милим вечеряти сісти? — Ой щоб же ти, кумо моя, цього не діждала, щоб я тобі з моїм милим місце продимала. Грин. ІІІ. 350.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продимати — продима́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. продимати — див. продувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. продимати — ПРОДИМА́ТИ див. продува́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. продимати — ВІ́ЯТИ (про повітря — рухатися), ПОВІВА́ТИ, ДУ́ТИ, ПОДУВА́ТИ, ПОДИХА́ТИ, ПОДИ́ХУВАТИ, ДИ́ХАТИ, ПРОВІВА́ТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОДУВА́ТИ, ПРОДИМА́ТИ, ДМУ́ХАТИ, ЗАВІВА́ТИ, ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПОТЯГА́ТИ (ПОТЯ́ГУВАТИ), ВІ́ЯТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
  5. продимати — ПРОДИМА́ТИ див. продува́ти. Словник української мови в 11 томах