1. Словник української мови Грінченка

прозирнути

Прозира́ти, -ра́ю, -єш

сов. в. прозирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прозирать, прозрѣть, проникать, проникнуть зрѣніемъ. Ти у небо прозираєш і в землю глибоко. К. Досв. 78. Ледві-ледві опівночі серцем прозираю. Шевч. 263. Хто ж із них прозирнув глибше в історичню правду? К. ХП. 40.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прозирнути — прозирну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прозирнути — див. прозирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прозирнути — ПРОЗИРНУ́ТИ див. прозира́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. прозирнути — ВИДНІ́ТИСЯ (бути видним, приступним зорові), ВИДНІ́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВБАЧА́ТИСЯ (УБАЧА́ТИСЯ) розм.; ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ рідше, ВИРИСО́ВУВАТИСЯ, ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, КРАСУВА́ТИСЯ (бути виразно видним); МРІ́ТИ, МРІ́ТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. прозирнути — ПРОЗИРНУ́ТИ див. прозира́ти. Словник української мови в 11 томах