прокадити

Прокади́ти, -джу, -диш

гл. Покадить. Чуб. V. 797.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокадити — прокади́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прокадити — ПРОКАДИ́ТИ, джу́, диш, док. Розмахуючи кадилом, обкурити ладаном. Словник української мови у 20 томах