проквоктати

Проквокта́ти, -кчу́, -чеш

гл. Проклохтать (о курицѣ).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проквоктати — проквокта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проквоктати — ПРОКВОКТА́ТИ, окчу́, о́кчеш. Док. до квокта́ти. Словник української мови у 20 томах