проквоктати
Проквокта́ти, -кчу́, -чеш
гл. Проклохтать (о курицѣ).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проквоктати — проквокта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- проквоктати — ПРОКВОКТА́ТИ, окчу́, о́кчеш. Док. до квокта́ти. Словник української мови у 20 томах