проквітати

Значення в інших словниках

1. проквітати — проквіта́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. проквітати — -аю, -аєш, недок., проквітнути, -ну, -неш, док., розм. Те саме, що процвітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проквітати — ПРОКВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОКВІ́ТНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що процвіта́ти. Міцні дуби стоять, не шумлять і не шелестять, а поміж ними проквітають калинові кущі, проквітає рожа (Марко Вовчок); Всьому давала лад Уляна... Словник української мови у 20 томах
4. проквітати — ПРОЦВІТА́ТИ (успішно розвиватися у сприятливих умовах), РОЗКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ рідше, ЦВІСТИ́, КВІ́ТНУТИ, КВІТУВА́ТИ, ПРОКВІТА́ТИ розм., ВЕСНІ́ТИ поет. — Док.: процвісти́ рідко розкві́тнути, розцвісти́, прокві́тнути. Словник синонімів української мови
5. проквітати — Проквіта́ти і процвіта́ти, -та́ю, -та́єш процвіта́ти і проквіта́ти, -та́ю, -та́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. проквітати — ПРОКВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОКВІ́ТНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що процвіта́ти. Міцні дуби стоять, не шумлять і не шелестять, а поміж ними проквітають калинові кущі, проквітає рожа (Вовчок, І, 1955, 350); Всьому давала лад Уляна... Словник української мови в 11 томах