проколотися
Проколюватися, -лююся, -єшся
сов. в. проколо́тися, -люся, -лешся, гл.
1) Прокалываться, проколоться.
2) О зубахъ: прорѣзываться, прорѣзаться. Дитині... проколюються зуби. Ез. V. 183.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проколотися — проколо́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- проколотися — див. проколюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проколотися — ПРОКОЛО́ТИСЯ див. проко́люватися. Словник української мови у 20 томах
- проколотися — ПРОКОЛО́ТИСЯ див. проко́люватися. Словник української мови в 11 томах