проколотися

Проколюватися, -лююся, -єшся

сов. в. проколо́тися, -люся, -лешся, гл.

1) Прокалываться, проколоться.

2) О зубахъ: прорѣзываться, прорѣзаться. Дитині... проколюються зуби. Ез. V. 183.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проколотися — проколо́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проколотися — див. проколюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проколотися — ПРОКОЛО́ТИСЯ див. проко́люватися. Словник української мови у 20 томах
  4. проколотися — ПРОКОЛО́ТИСЯ див. проко́люватися. Словник української мови в 11 томах