1. Словник української мови Грінченка

проломити

Проломи́ти, -млю́, -миш

гл. Проломить. Кругом хату обступили, самі двері проломили. Чуб. V. 968.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проломити — проломи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проломити — див. проломлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проломити — ПРОЛОМИ́ТИ див. проло́млювати. Словник української мови у 20 томах
  4. проломити — ПРОБИВА́ТИ (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), ПРОЛО́МЛЮВАТИ (ПРОЛА́МУВАТИ), ПРОШИБА́ТИ розм.; ПРОСА́ДЖУВАТИ, ПРОВА́ЛЮВАТИ (докладаючи великих зусиль); ПРОТИКА́ТИ, ТАРА́НИТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТАРА́НЮВАТИ, ПРОШИВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. проломити — ПРОЛОМИ́ТИ див. проло́млювати. Словник української мови в 11 томах