промежка

Проме́жка, -ки

ж. Промежутокъ, промежуточное разстояніе. Промежка між кроквами дуже широка, — се недобре, як крокви рідко стоять. Волч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промежка — Проме́жка, -жки, -жці; -ме́жки, -жок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)