промигтіти

Промигтіти, -гчу, -гти́ш

гл. Промелькнуть. Швидко-швидко бігли коні, — тільки в очах усе теє промигтіло. МВ. (О. 1862. III. 51).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промигтіти — промигті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. промигтіти — -тить. Док. до мигтіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промигтіти — ПРОМИГТІ́ТИ, ти́ть. Док. до мигті́ти. Швидко-швиденько бігли коні, – тільки в очах усе теє промигтіло (Марко Вовчок); Два рідні брати стояли один проти одного, як чужі. Один полонений, другий вільний. Але в їх серцях забилося щось рідне. В головах промигтіли давні-давні спогади (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах
  4. промигтіти — ПРОМИГТІ́ТИ, ти́ть. Док. до мигті́ти. Швидко-швиденько бігли коні, — тільки в очах усе теє промигтіло (Вовчок, І, 1955, 118); Два рідні брати стояли один проти одного, як чужі. Один полонений, другий вільний. Але в їх серцях забилося щось рідне. Словник української мови в 11 томах