1. Словник української мови Грінченка

проморгати

Проморга́ти, -га́ю, -єш

гл. Прозѣвать. А що, хлопче, проморгав дівчину? Харьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проморгати — проморга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проморгати — див. проморгувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проморгати — ПРОМОРГА́ТИ див. промо́ргувати. Словник української мови у 20 томах
  4. проморгати — МОРГА́ТИ (передавати знак рухом повіки, брови); ПІДМО́РГУВАТИ (перев. залицяючись, кокетуючи тощо); ПРОМО́РГУВАТИ (час від часу). — Док.: моргну́ти, підморгну́ти, проморга́ти. Павленко моргає на Галю, щоб та вийшла (Є. Словник синонімів української мови
  5. проморгати — ПРОМОРГА́ТИ див. промо́ргувати. Словник української мови в 11 томах