проміркувати

Проміркува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Размышлять извѣстное время.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проміркувати — проміркува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проміркувати — ПРОМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Міркувати якийсь час. Словник української мови у 20 томах