проміркувати
Проміркува́ти, -ку́ю, -єш
гл. Размышлять извѣстное время.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проміркувати — проміркува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- проміркувати — ПРОМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Міркувати якийсь час. Словник української мови у 20 томах