1. Словник української мови Грінченка

пронудити

Пронуди́ти, -джу́, -диш

гл. Заставить проскучать. — світом. Протомиться. Так вона ще годів кілько пронудила світом — вилежала, викачалась на полу. Сим. 236.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пронудити — ПРОНУДИ́ТИ, ну́джу́, ну́диш, розм. Док. до ну́ди́ти. Словник української мови у 20 томах