1. Словник української мови Грінченка

проорати

Проорати, -рю, -реш

гл. Пропахать. Виїхали на поле, хлоп'я взяло та й проорало навхрест. Грин. І. 72.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проорати — проора́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проорати — див. проорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проорати — ПРООРА́ТИ див. проо́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. проорати — ПРООРА́ТИ див. проо́рювати. Словник української мови в 11 томах