пропасть

Пропасть, -ти

ж.

1) Гибель. Пху! на його пропасть!

2) Пропасть, бездна. ЕЗ. У. 39. Гн. II. 25.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропасть — див. смерть Словник синонімів Вусика
  2. пропасть — Безодня, прірва, провалля, хлань, відхлань, зворище, див. провал Словник чужослів Павло Штепа
  3. пропасть — ПРО́ПАСТЬ. Словник української мови у 20 томах