проперти

Пропе́рти, -пру́, -пре́ш

гл. Протащить, пронести. Гін з двоє оцей мішок як пропер, так тепер і спини не розігну. Харьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проперти — пропе́рти дієслово доконаного виду вульг. Орфографічний словник української мови
  2. проперти — -пру, -преш, док., вульг. 1》 перех. Пронести на собі що-небудь важке, велике. 2》 неперех. Пройти, проїхати якусь відстань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проперти — ПРОПЕ́РТИ, пру́, пре́ш, док., вульг. 1. що. Пронести на собі що-небудь важке, велике. 2. Пройти, проїхати якусь відстань. Пропер [Юрчик] до Криворівні (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  4. проперти — частіше — безос. Давати насолоду. Мене так проперло від цього концерту!!! Словник сучасного українського сленгу
  5. проперти — ПРОПЕ́РТИ, пру́, пре́ш, док., вульг. 1. перех. Пронести на собі що-небудь важке, велике. 2. неперех. Пройти, проїхати якусь відстань. Пропер [Юрчик] до Криворівні (Хотк., II, 1966, 275). Словник української мови в 11 томах