прописати

Прописати

см. прописувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прописати — прописа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прописати — див. прописувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прописати — ПРОПИСА́ТИ див. пропи́сувати. Словник української мови у 20 томах
  4. прописати — КРИТИКУВА́ТИ (розглядати й оцінювати когось, щось, викриваючи вади, хиби); ПРОРОБЛЯ́ТИ (ПРОРО́БЛЮВАТИ) розм., ДРА́ЇТИ розм., ПРОДРА́ЮВАТИ розм., ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́) розм., РОЗПІКА́ТИ розм., РОЗПУ́ШУВАТИ розм., ПРОПІСО́ЧУВАТИ розм., ПРОПЕ́РЧУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. прописати — ПРОПИСА́ТИ див. пропи́сувати. Словник української мови в 11 томах