прописати
Прописати
см. прописувати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прописати — прописа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прописати — див. прописувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прописати — ПРОПИСА́ТИ див. пропи́сувати. Словник української мови у 20 томах
- прописати — КРИТИКУВА́ТИ (розглядати й оцінювати когось, щось, викриваючи вади, хиби); ПРОРОБЛЯ́ТИ (ПРОРО́БЛЮВАТИ) розм., ДРА́ЇТИ розм., ПРОДРА́ЮВАТИ розм., ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́) розм., РОЗПІКА́ТИ розм., РОЗПУ́ШУВАТИ розм., ПРОПІСО́ЧУВАТИ розм., ПРОПЕ́РЧУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- прописати — ПРОПИСА́ТИ див. пропи́сувати. Словник української мови в 11 томах