проревти

Проревти, -реву, -веш

гл. Проревѣть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проревти — проревти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проревти — див. проревіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проревти — ПРОРЕВТИ́ див. прореві́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. проревти — РЕВІ́ТИ (РЕВТИ́) (видавати гучні протяжні звуки), РУСТИ́ діал.; БУТІ́ТИ діал. (глухо); РИ́КАТИ (про тварин взагалі — сильно; перев. Словник синонімів української мови
  5. проревти — ПРОРЕВТИ́ див. прореві́ти. Словник української мови в 11 томах