проржати

Проржати, -ржу, -рже́ш

гл. Проржать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проржати — проржа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проржати — див. проіржати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проржати — ПРОРЖА́ТИ див. проіржа́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. проржати — ПРОРЖА́ТИ див. проіржа́ти. Словник української мови в 11 томах