проржати Проржати, -ржу, -рже́ш гл. Проржать. Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me проречистість прорив Значення в інших словниках проржати — проржа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови проржати — див. проіржати. Великий тлумачний словник сучасної мови проржати — ПРОРЖА́ТИ див. проіржа́ти. Словник української мови у 20 томах проржати — ПРОРЖА́ТИ див. проіржа́ти. Словник української мови в 11 томах
Значення в інших словниках проржати — проржа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови проржати — див. проіржати. Великий тлумачний словник сучасної мови проржати — ПРОРЖА́ТИ див. проіржа́ти. Словник української мови у 20 томах проржати — ПРОРЖА́ТИ див. проіржа́ти. Словник української мови в 11 томах