1. Словник української мови Грінченка

проростити

Проростити, -рощу, -стиш

гл. Прорастить, дать взойти. Насипала насіння розсади й цибулі в черепки; присипала землею й полила та проростила, а потім посіяла, вже як насіння поключилось. Рк. Левиц.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проростити — прорости́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проростити — див. пророщувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проростити — ПРОРОСТИ́ТИ див. проро́щувати. Словник української мови у 20 томах
  4. проростити — ПРОРОСТИ́ТИ див. проро́щувати. Словник української мови в 11 томах