1. Словник української мови Грінченка

просадити

Проса́джувати, -джую, -єш

сов. в. просади́ти, -джу́, -диш, гл.

1) Продѣвать, продѣть, просунуть.

2) Прокалывать, проколоть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просадити — Пробити [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. просадити — просади́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. просадити — див. просаджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. просадити — ПРОСАДИ́ТИ див. проса́джувати. Словник української мови у 20 томах
  5. просадити — ПРОБИВА́ТИ (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), ПРОЛО́МЛЮВАТИ (ПРОЛА́МУВАТИ), ПРОШИБА́ТИ розм.; ПРОСА́ДЖУВАТИ, ПРОВА́ЛЮВАТИ (докладаючи великих зусиль); ПРОТИКА́ТИ, ТАРА́НИТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТАРА́НЮВАТИ, ПРОШИВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  6. просадити — ПРОСАДИ́ТИ див. проса́джувати. Словник української мови в 11 томах