1. Словник української мови Грінченка

просвистіти

Просвистіти, -щу, -стиш

гл.

1) Просвистѣть.

2) Растратить. Просвистіла всі наші гроші на свої убори. Левиц. І. 529.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просвистіти — просвисті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. просвистіти — див. просвистувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просвистіти — ПРОСВИСТІ́ТИ див. просви́стувати. Словник української мови у 20 томах
  4. просвистіти — ПРОСВИСТІ́ТИ див. просви́стувати. Словник української мови в 11 томах