1. Словник української мови Грінченка

прослухати

Прослухати, -хаю, -єш

сов. в. прослухати, -хаю, -єш, гл. Слушать, прислушиваться, послушать. Іще слухає — прослухає, чи не судить його де козак альбо мужик. АД. II. 110.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прослухати — прослу́хати дієслово доконаного виду слухати що-небудь з початку до кінця; не почути; визначати стан на слух; слухати якийсь час прослуха́ти дієслово доконаного виду пильно прислухатися Орфографічний словник української мови
  2. прослухати — I просл`ухатидив. прослухувати. II прослух`ати-аю, -аєш, недок., перех. і неперех., розм. Пильно прислухатися до того, що говориться навколо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прослухати — ПРОСЛУ́ХАТИ див. прослу́хувати. ПРОСЛУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що і без прям. дод., розм. Пильно прислухатися до того, що говориться навколо. Іще слухає-прослухає, чи не судить його де козак альбо [або] мужик (Сл. Словник української мови у 20 томах
  4. прослухати — ПРОСЛУХА́ТИ див. прослу́хувати. ПРОСЛУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і неперех., розм. Пильно прислухатися до того, що говориться навколо. Іще слухає-прослухає, чи не судить його де козак альбо [або] мужик (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах