просікти

Просіка́ти, -ка́ю, -єш

сов. в. просікти, -січу, -че́ш, гл. Просѣкать, просѣчь.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просікти — просі́кти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. просікти — див. просікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просікти — ПРОСІ́КТИ див. просіка́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. просікти — ПРОБИВА́ТИ (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), ПРОЛО́МЛЮВАТИ (ПРОЛА́МУВАТИ), ПРОШИБА́ТИ розм.; ПРОСА́ДЖУВАТИ, ПРОВА́ЛЮВАТИ (докладаючи великих зусиль); ПРОТИКА́ТИ, ТАРА́НИТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТАРА́НЮВАТИ, ПРОШИВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. просікти — ПРОСІ́КТИ див. просіка́ти. Словник української мови в 11 томах