1. Словник української мови Грінченка

проторгувати

Проторгувати, -гую, -єш

гл.

1) Проторговать. Проторгував аж три годи. Харьк. у.

2) Потерять, торгуясь. Кажуть, що Сомко хоче теж із москалем по гадяцьких пунктах торгуватись. Коли б свого не проторгував. К. ЧР. 319.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проторгувати — проторгува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проторгувати — див. проторговувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проторгувати — ПРОТОРГУВА́ТИ див. проторго́вувати. Словник української мови у 20 томах