1. Словник української мови Грінченка

проточити

Проточи́ти, -чу́, -чиш

гл.

1) Прогрызть; прорыть (нору). Так уже добре накрила діжку з борошном од мишей; а вони дірку проточили і таки долізли до борошна. Харьк. г.

2) Очистить на грохотѣ (зерновой хлѣбъ).

3) — голову. Надоѣсть постоянными настояніями, приставаніями и пр. Вже він проточив мені голову: єднайте та й єднайте Оленку. Г. Барв. 397.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проточити — проточи́ти 1 дієслово доконаного виду обробити на верстаті проточи́ти 2 дієслово доконаного виду точити якийсь час Орфографічний словник української мови
  2. проточити — I див. проточувати. II -точу, -точиш, док. Точити (див. точити II) якийсь час. III -точу, -точиш, док. Точити (див. точити III) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проточити — ПРОТОЧИ́ТИ¹ див. прото́чувати. ПРОТОЧИ́ТИ², точу́, то́чиш, док. Точити (див. точи́ти²) якийсь час. ПРОТОЧИ́ТИ³, точу́, то́чиш, док. Точити (див. точи́ти³) якийсь час. Словник української мови у 20 томах
  4. проточити — проточи́ти / рідко прото́чувати го́лову кому. Набриднути кому-небудь, настирливо вимагаючи чогось. Він проточив мені голову: єднайте та єднайте Оленку (Ганна Барвінок). Фразеологічний словник української мови
  5. проточити — СІ́ЯТИ (пропускати що-небудь через сито, решето), ПРОСІВА́ТИ, ПРОСІ́ЮВАТИ, ВИСІВА́ТИ, ВИСІ́ЮВАТИ, ТОЧИ́ТИ розм., ТРЯСТИ́ розм. (зерно, борошно), РЕШЕТУВА́ТИ, ГРОХОТИ́ТИ (через решето, грохот). — Док.: просі́яти, ви́сіяти, проточи́ти, протрясти́. Словник синонімів української мови
  6. проточити — Проточи́ти, -точу́, -то́чиш, -чать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)