1. Словник української мови Грінченка

протратити

Протратити, -чу, -тиш

гл. Протратить, истратить. Молодий син протратив маєток. Єв. Л. XV. 13. Останню копійку протратив. Св. Л. 167.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протратити — протра́тити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. протратити — див. протрачувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. протратити — ПРОТРА́ТИТИ див. протра́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. протратити — ВИТРАЧА́ТИ що (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ), ПРОТРА́ЧУВАТИ розм., ПУСКА́ТИ розм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови