прохукати

Прохукати

см. прохукувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прохукати — проху́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прохукати — див. прохукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прохукати — ПРОХУ́КАТИ див. прохропі́ти. Словник української мови у 20 томах