процвіт
Про́цвіт, -ту
м. Цвѣтеніе, расцвѣтаніе, процвѣтаніе. Желех. Пророкував їй (українській мові) новий процвіт, нову красу й силу. К. ХП. 116.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- процвіт — -у, ч. Розквіт, розвій. Великий тлумачний словник сучасної мови