1. Словник української мови Грінченка

прочнутися

Прочинатися, -на́юся, -єшся

сов. в. прочну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.

1) Пробуждаться, пробудиться, просыпаться, проснуться. Кріпко заснув Синоп, не прочинається. Морд. К. 63. На зорі-зорі я прочнулася. Шевч. 295. Прочнувся і говорить своїй жоні: «та то приснився мені сон». Драг. 137.

2) Приходить, прійти въ себя, очнуться. Зараз вони і ну його качати.... поки аж прочнувся він. Рудч. Ск. І. 136.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прочнутися — прочну́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прочнутися — див. прочинатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прочнутися — ПРОЧНУ́ТИСЯ див. прочина́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. прочнутися — ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ (повернутися до стану душевної рівноваги, набути здатності спокійно думати, діяти тощо), ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, СХАМЕНУ́ТИСЯ, ОПРИТО́МНІТИ, СПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СПОМ'ЯНУ́ТИСЯ, ПРОКИ́НУТИСЯ, ОПАМ'ЯТУВА́ТИСЯ, ПРОБУДИ́ТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови