1. Словник української мови Грінченка

прочолок

Прочіл, -чола, прочолок, -лка

м.

1) Передняя часть (хаты). Вх. Зн. 57.

2) Вершина горы. Желех.

---------------

Прочо́лок

см. прочіл.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прочолок — див. вершина Словник синонімів Вусика
  2. прочолок — див. прочіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прочолок — ПРОЧО́ЛОК, лка, ч., діал. Те саме, що про́чіл. Словник української мови у 20 томах