1. Словник української мови Грінченка

прочудо

Про́чудо, -да

с. Диво. Преимущ. въ выраженіи: на прочудо. На удивленіе, изумительно. Козак прибіравсь на прочудо. АД. І. 168.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прочудо — див. диво Словник синонімів Вусика
  2. прочудо — Про́чудо, -да, -ду; -чуда, -чуд Правописний словник Голоскевича (1929 р.)