1. Словник української мови Грінченка

прягти

Прягти, -жу, -жеш

гл.

1) Жарить; топить (молоко). Прягли сало. Вщипне тіста, та на сковороду ув олію, аж шкварчить! та зараз і пряжеть. Кв. І. 16. Стала на сковороді прягти молоко. ХС. VII. 453.

2) Разглядывать, присматриваться. Неначе б то прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу. Черк. у.

3) Запрягать. Пряжіт коні воронії, везіт мамку в єї краї. АД. І. 289.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прягти — прягти́ дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прягти — (на вогні) смажити, просмажувати, прожарювати; (молоко) спряжувати; (вогнем) катувати; (- сонце) палити. Словник синонімів Караванського
  3. прягти — пряжу, пряжеш і пряжити, -жу, -жиш, недок. 1》 перех. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити, жарити. || Прожарювати що-небудь на жаровні, сковороді. Пряжити борошно. Пряжити насіння. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прягти — ПРЯГТИ́, пряжу́, пряже́ш і ПРЯ́ЖИТИ, жу, жиш, недок. 1. що. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити, жарити. Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєчню для старих вередунів: чи на салі, чи на маслі (І. Словник української мови у 20 томах
  5. прягти — КИП'ЯТИ́ТИ (нагрівати рідину, доводити її до кипіння); ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ) (тривалий час, на малому жару — молоко, вершки). — Док.: скип'яти́ти, закип'яти́ти, прокип'яти́ти, спря́жити (спра́жити). Олію, дьоготь кип'ятили (І. Словник синонімів української мови
  6. прягти — Прягти́, пряжу́, -же́ш; пряг, прягла́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)