1. Словник української мови Грінченка

псальма

Псальма, -ми

ж.

1) = псалом. Псалтирня псальма. К. ХП. 58.

2) Духовная пѣснь. Пан отець тихенько собі сидить та думає.... а то псальми співає — так хороше, Господи! МВ. І. 18.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. псальма — пса́льма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. псальма — див. псалом Словник церковно-обрядової термінології
  3. псальма — -и, ж. Покладений на музику псалом; вокальний твір перев. духовного змісту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. псальма — (польс. psalm — псалом) — побутова духовна пісня, поширена в Бєларусі, Польщі, Росії, Україні з середини XVII ст. Збірка П. — 'Псалтир рифмотворна' В.Титова на вірші С.Полоцького. Словник-довідник музичних термінів
  5. псальма — ПСА́ЛЬМА, и, ж. Покладений на музику псалом; вокальний твір перев. духовного змісту. Панотець тихенько собі сидить та думає або молитви шепче, а то псальми співає – так хороше, Господи (Марко Вовчок); [Співець:] Чи знаєш ти, чия се в мене арфа?.. Словник української мови у 20 томах
  6. псальма — Пса́льма, -ми; пса́льми, псальм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)