пташинка

Пташи́на, -ни

ж. Птичка. Ой ти, доле нещасная, та же сь ти мя з'їла, і найменшая пташина того б не стерпіла. Чуб. V. 476. ум. пташинка, пташиночка. Дівчиночко, пташиночко, щебетушечко! О. 1861. VI. 151.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пташинка — пташи́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пташинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до пташина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пташинка — ПТАШИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пташи́на. – Що то за приємність мордувати таку бідну та нешкідливу пташинку, – говорив тим часом молодший напів до брата, а напів сам до себе (І. Франко); А на сусідній вишні розливався соловейко. Словник української мови у 20 томах