пташинка
Пташи́на, -ни
ж. Птичка. Ой ти, доле нещасная, та же сь ти мя з'їла, і найменшая пташина того б не стерпіла. Чуб. V. 476. ум. пташинка, пташиночка. Дівчиночко, пташиночко, щебетушечко! О. 1861. VI. 151.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пташинка — пташи́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пташинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до пташина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пташинка — ПТАШИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пташи́на. – Що то за приємність мордувати таку бідну та нешкідливу пташинку, – говорив тим часом молодший напів до брата, а напів сам до себе (І. Франко); А на сусідній вишні розливався соловейко. Словник української мови у 20 томах