пугання
Пугання, -ня
с. Крикъ филина, также подражаніе ему у запорожцевъ. А хтось у вікно по-запорозьки: пугу! пугу! Жінки обидві так і затремтіли. Уже їм не впервинку було се низове пугання. К. ЧР. 244.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пугання — -я, с., рідко. Крики пугача або сича. Великий тлумачний словник сучасної мови