1. Словник української мови Грінченка

пустотня

Пустотня́, -ні́

ж. = пустота 1. Хлоп'ят любив, з дітьми, мов сам дитина, грався, вони йому здавалися пташками; їх реготом та скоками втішався і веселивсь забутими піснями. А послі пустотні впадав у сум глибокий.... К. МХ. 17.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустотня — -і, ж., заст. Пустощі. Великий тлумачний словник сучасної мови