путивчик

Пути́вець, -вця

м. Проселочная дорога. Борз. у. Сидять на дорозі аж дванадцять вовків.... Сидять рядком по путивцю, наче ждуть мене. Г. Барв. 443. ум. пути́вчик.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me