путивчик
Пути́вець, -вця
м. Проселочная дорога. Борз. у. Сидять на дорозі аж дванадцять вовків.... Сидять рядком по путивцю, наче ждуть мене. Г. Барв. 443. ум. пути́вчик.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me