1. Словник української мови Грінченка

пухкати

Пухкати, -каю, -єш

гл. Пыхтѣть. Ходе піп після обіду по кімнаті та тільки пухкає.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пухкати — пу́хкати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. пухкати — див. звучати Словник синонімів Вусика
  3. пухкати — -аю, -аєш, недок., рідко. Те саме, що пихкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пухкати — ПУ́ХКАТИ, аю, аєш, недок., рідко. Те саме, що пи́хкати. Ходе [ходить] піп після обіду по кімнаті та тільки пухкає (Сл. Б. Грінченка); Селянські фіри [вози] одна за одною зникли за байраком, де розривались австрійські снаряди і пухкав на колії наш панцерник (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах
  5. пухкати — ПИ́ХКАТИ (уривчасто дихати від надмірних зусиль, видаючи характерні звуки), ПИХТІ́ТИ, ПИХКОТІ́ТИ підсил., ЧМИ́ХАТИ, ЧМИХКОТІ́ТИ підсил., ПУ́ХКАТИ рідше; СОПІ́ТИ, СОПТИ, СА́ПАТИ, ФУ́КАТИ діал. (з присвистом випускаючи повітря через ніс). — Док. Словник синонімів української мови